Злочинність неповнолітніх

Районна громадсько-політична газета «Шацький край» від 10 грудня 2011 року №49.

Злочинність неповнолітніх.

Злочинність неповнолітніх завжди була і залишається гострою актуальною правовою та суспільною проблемою, що постійно привертає увагу вчених і практиків. Вона є складовою загальної злочинності та засвідчує тенденції її розвитку в майбутньому. Це зумовлено не лише тим, що неповнолітні завжди визнавалися злочинцями особливого роду, а й тим, що на сьогодні це - одна з найбільш кримінально уражених верств населення.

Розглядаючи проблему злочинності серед неповнолітніх, необхідно виділити сукупність обставин та факторів, що сприяють підвищенню її рівня. Серед них перше місце посідає сім'я, в якій виховується майбутній правопорушник (злочинець), відсутність контролю з боку суспільства (серед неповнолітніх спостерігається незайнятість, не всі діти навчаються у навчальних закладах), відсутність профілактичної та попереджувальної роботи, алкоголізм і наркоманія серед однолітків, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Кримінального Кодексу України (далі – КК України) кримінальній відповідальності підлягають особи, які на момент вчинення злочину досягли 16-річного віку. Це так званий загальний вік кримінальної відповідальності.

Проте, ч. 2 зазначеної статі КК України передбачає і знижений вік кримінальної відповідальності. Йдеться про осіб у віці від 14 до 16 років. Ці особи підлягають кримінальній відповідальності за такі види злочинів, як: вбивство (ст. ст. 115-117 КК України), умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина 3 статей 345, 346, 350, 377, 398 КК України), зґвалтування    (ст. 152 КК України), хуліганство (ст. 296 КК України) та інші.

Зниження віку кримінальної відповідальності законодавець обумовив перш за все тим, що особа уже в 14-річному віці усвідомлює суспільну небезпечність і протиправність злочинів, які вказані в ч. 2 ст. 22 КК . Крім того, серед підлітків ці злочини досить поширені, і більшість з них належать до тяжких і особливо тяжких злочинів, представляють підвищену суспільну небезпечність.

Особи у віці від 11 до 14 років не можуть бути суб’єктами злочину, оскільки не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність. Проте, ч. 2 ст. 97 КК визначає, що до цих осіб все ж таки можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру з дотриманням таких умов: по-перше, неповнолітньому виповнилось 11 років; по-друге, ця особа вчинила діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого особливою частиною КК України.

Згідно зі ст. 105 КК України неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п’ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. 

Відповідно до ст. 98 КК, до неповнолітніх застосовуються лише такі основні види покарань:    1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк.

Аналіз статистичних даних свідчить, що рівень криміналізації у підлітковому середовищі залишається достатньо високим. Так, у 2010 році в Україні неповнолітніми було вчинено 17,3 тис. злочинів, що на 12,3 % більше ніж в аналогічному періоді минулого року, в тому числі 8,7 тис. тяжких та особливо тяжких. Питома вага цих злочинів у структурі злочинності серед неповнолітніх становить 50,4 %. Питома вага тяжких та особливо тяжких злочинів за розслідуваними справами становила 7,6 % [7,9 %]. Неповнолітніми особами було скоєно 76 умисних убивств, у 118 випадках нанесено умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинено 43 зґвалтування, майже 1,6 тис. грабежів, 378 розбійних нападів та 318 фактів незаконного заволодіння автомобілями. Більше половини [66,6 %] злочинів, скоєних неповнолітніми, становлять крадіжки чужого майна, їх вчинено 11,5 тис., у тому числі із квартир - 1,8 тис. Майже кожний четвертий підліток у 2010 році вчинив злочин у віці 14 - 15 років [4,3 тис.].

За даними Державної судової адміністрації України кількість кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, що перебували на розгляді судів першої та апеляційної інстанцій збільшилася з 11 тис. [2009 рік] до 12,2 тис. [на 10,9 %].

До Шацького районного суду Волинської області у 2010 році надійшло 7 кримінальних справ щодо 11 неповнолітніх осіб. За результатами розгляду даних справ щодо 8 осіб постановлено вироки. Одна кримінальна справа щодо однієї особи розглянута з винесенням постанови про закриття кримінальної справи, а ще одна (щодо 2 осіб) – повернута для організації проведення додаткового розслідування.

Велике значення для профілактики злочинності серед неповнолітніх має процесуальна діяльність судів, що здійснюють провадження у кримінальних справах. Ефективні правові заходи, які суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть реально запобігати вчиненню ними нових злочинів та виправленню підлітків. Здійснюючи правосуддя щодо неповнолітніх, суди мають забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод як неповнолітнього підсудного, так й інших учасників процесу.

Проте для профілактики злочинності підліткам потрібна увага батьків і рідних, необхідно роз’яснювати дитині, що дозволено, а що заборонено. Як ми бачимо, злочинність серед неповнолітніх прогресує, тому, шановні батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники) давайте задумаємось над тим, яке майбутнє ми бажаємо для своєї дитини і зробимо правильний висновок щодо виховання і розвитку свого чада.

Секретар судових засідань Шацького районного суду Волинської області  - Занюк О.М.