Обов’язки батьків щодо утримання неповнолітніх дітей

 Обов’язки батьків щодо утримання неповнолітніх дітей

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом положень статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька. Крім того, суд може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.                                            

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Таким чином розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

У зв’язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. А значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його звернення до суду з вимогою про зменшення розміру аліментів.

Отже, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку  підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із батьків та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Причому зміна розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, не пов’язує їх зі способом присудження, тому що право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, які обов’язково враховуються судом, не може обмежуватися разовим здійсненням такої можливості.

Отже, зміна розміру аліментів може відбуватися шляхом зміни способу їх присудження, тобто зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері чи батька дитини, на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі, та навпаки.

Заступник голови Шацького районного суду

Волинської області                                                                           Н.В.Жевнєрова