Власність подружжя.

 Власність подружжя.                  

Після реєстрації шлюбу, разом з утворенням сім’ї, також формуються правовідносини чоловіка і дружини, які закріплені та врегульовані Сімейним кодексом України.

Вступ до шлюбу призводить до певних матеріальних наслідків, чи не найголовнішим з-поміж яких є особливий режим власності подружжя.

У сімейному законодавстві передбачено два режими майна подружжя – особиста приватна та спільна сумісна власність.

Відповідно до ст.57 Сімейного кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте до шлюбу; майно, набуте за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали дружині чи чоловіку особисто.

Також особистою приватною власністю дружини та чоловіка є: речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; премії, нагороди, одержані за особисті заслуги; кошти, отримані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, які належали чоловіку чи дружині, а також як відшкодування завданої моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим особистим страхуванням, а також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною власністю кожного з подружжя.

Суд може визнати особистою приватною власністю дружини, чоловіка майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв'язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

Якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

За загальним правилом, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей, які відносяться до приватної власності, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є житло, набуте одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду, та земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації.

Під час шлюбу може виникнути право спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало окремо дружині чи чоловікові до одруження. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід, дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

  Звичайно,в сучасних умовах подружжя, як чоловік так і дружина, на рівних умовах користуються  не лише майном спільної сумісної власності,а й тим, яке є приватною власністю кожного з них. Проте ніхто не знає, які несподіванки і зміни може подарувати доля. Тому, маємо бути обізнаними з нормами, які закріплені в чинному законодавстві,щоб у випадку необхідності, змогли захистити свої права.

Заступник керівника апарату суду                                                              Оксана Євгенівна Устенко