Державна служба в Україні

Районна громадсько-політична газета «Шацький край» від 30 січня 2010 року №4.

 Державна служба в Україні

Державна служба в Україні – це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів (ст. 1 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року).

В умовах сьогодення, враховуючи нестабільність соціально-економічної ситуації в країні, служба в державних органах влади є надійним та перспективним джерелом реалізації трудових можливостей. Все частіше молодь, після закінчення вищих навчальних закладів і здобуття освіти, при виборі місця роботи, надає перевагу державному сектору. Особливо молоді спеціалісти, в котрих відсутній стаж роботи, стикаючись з частими і непоодиноким порушеннями прудових прав приватними роботодавцями, прагнуть працевлаштуватись в державних огранах влади.

Відповідно до чинного законодавства право на державну службу мають громадяни України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповідну освіту і професійну підготовку та пройшли у встановленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України.

Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:

визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;

у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками; в інших випадках, встановлених законами України.

Дані про вакансії посад державних службовців публікуються через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу.

З метою набуття практичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей особи, яка претендує на посаду державного службовця, може проводитися стажування у відповідному державному органі терміном до двох місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи. Під час проходження стажування, особи, що претендують на посаду державного службовця, мають можливість в повній мірі ознайомитися з посадовими обов'язками, оволодіти необхідними діловими якостями та навиками.

У державних органах також створюється кадровий резерв для зайняття посад державних службовців, а також для просування по службі. Переважне право на просування по службі (призначення на посаду державного службовця) мають державні службовці, які досягли найкращих результатів у роботі, виявляють ініціативність, постійно підвищують свій професійний рівень та зараховані до кадрового резерву.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця.

Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов’язків.

Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу. Тим, державним службовцям, які мають стаж роботи в державних органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів.

Державні службовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, користуються у встановленому порядку безплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я. Цими ж закладами вони обслуговуються після виходу на пенсію.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, — у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.

Державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.