flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Розірвання шлюбу в судовому порядку

16 квітня 2011, 14:18

Районна громадсько-політична газета «Шацький край» від 16 квітня 2011 року №15.

 

Розірвання шлюбу в судовому порядку

Шлюб — це вільний і добровільний союз чоловіка з жінкою, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану, з метою створення сім’ї.

На жаль, не всі шлюби витримують перевірку часом, і багато з них розпадається. Як наслідок чоловік і дружина приходять до того, що їм необхідно юридично оформити розірвання шлюбу.

В судовому порядку шлюб розривається в тих випадках, коли один із подружжя не погоджується на розлучення, коли у подружжя є спільні неповнолітні діти, коли у подружжя, які бажають розірвати шлюб, виникають майнові спори.

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Відповідно до ст. 109 Сімейного кодексу України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Якщо один із подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, то другий – має право самостійно подати позов до суду.

В даному випадку для розгляду справи в суді потрібно подати заяву відповідно до ст.119 Цивільного процесуального кодексу України. Разом із заявою, в якій докладно викладено позовні вимоги, так само подаються:

- свідоцтво про реєстрацію шлюбу (оригінал);

- копії свідоцтв про народження дітей;

- копія позовної заяви та копії доданих документів;

- квитанції про сплату судового збору (30 грн.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (8 грн. 50 коп.);

- у разі необхідності – довідки про розмір заробітку та інші доходи, а також інші потрібні документи відповідно до заявлених позовних вимог.

Суд, розглядаючи справу про розірвання шлюбу, з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

При розірванні шлюбу в судовому порядку, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Як показує практика, такі заходи дуже часто допомагають зберегти сімю. Чоловік та дружина перш ніж зробити такий важливий крок, як розірвання шлюбу, повинні дуже серйозно проаналізувати всі плюси і мінуси свого вибору, кожен з яких неодмінно настане.

Мати свою сімю, почувати себе у ній вільною людиною, жити в оточенні поваги та любові – природне право кожного. А про гармонійні відносини в сімї повинні дбати обоє членів подружжя. І головне, при необхідності, вміти вибачити і дати можливість на виправлення помилки. Адже незаперечним є той факт, що зруйнувати відносини – набагато легше, аніж збудувати та зберегти їх.